snizhna: (Default)
Вы, конечно, все помните Памеллу Друкерман и её французских детей, который не плюются едой, спят с трёх месяцев в своей кроватке и с года едят обеды из перемены четырёх блюд. Вся её книга строится на словах, которые французские родители используют по обращению к детям больше всего и тем самым формируют у детей определённые модели поведения (‘Подожди!’, ‘Маленькая шалость’, ‘Кака-Будан’)

Прочитав эту книгу, я невольно стала задумываться о словах, которые мы, русские мамы, используем в воспитании своих детей. Ведь, действительно, совсем неосознанно мы говорим им определённый набор фраз, которые когда-то говорили нам наши родители, и им наши бабушки и дедушки, и которые так глубоко укореняются в сознании, что мы как роботы их повторяем.

И я начала пристально смотреть за собой и кроме изучения карточек с французскими словами, сидя на лавочке на детской площадке, гуляя с детьми, я стала подслушивать русских мам и всё аккуратно записывать, слово в слово. И очень скоро я поняла, что общественное подсознательное настолько сильно в нашей стране, что чтобы что-то изменить потребуется ещё много поколений, понявших это родителей, и, прежде всего, родителей.

Вуаля, руссо маман, облико морале, фирштейн, взгляните, что мы делаем со своими детьми и какие шарики надуваем им вместо голов.


про восемь слов )

snizhna: (профіль)
ой, нехай мені сірзи в очі скажуть, як то годувати і споживати 2600 ккал. а си посміюсь саркастично-гірким сміхом...

post

May. 3rd, 2013 12:48 pm
snizhna: (профіль)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] fishka13 в post
Как полюбить себя

 

Как полюбить себя


Не буду обвешивать этот материал долгими вступлениями на тему: зачем нам нужна такая любовь и чем она отличается от эгоизма, лично меня интересует только практическая сторона вопроса – как? Как полюбить и любить себя? Нет сомнений, что это имеет колоссальный целительный эффект для всей нашей жизни.

Абстрактное «надо принять себя таким, какой ты есть» оставляет не менее абстрактные вопросы: «Как принять?» и «В чем выражается это принятие?», но самый любопытный из них: «Кто такое это себя, которое надо... Читать далее...

snizhna: (профіль)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] persa_y в Очередное болезненно отдающееся.
Я готова автора поцеловать за этот текст:)

Оригинал взят у [livejournal.com profile] padme_lusa в Очередное болезненно отдающееся.
Вот перепостила очередной текст на тему "Истинная, глубокая любовь, возникает из состояния наполненности собой. Тогда любовь к мужчине родится в своем высшем проявлении — как дарение себя ему, а не как отчаянная попытка быть кому-то нужной" И слова вроде правильные. И как же все-таки я устала от подобных текстов. Про то, что то, что надо дорастать до самодостаточности и про истинную любовь, которая ни хрена не просит, но дает, дает и дарит и еще раз дает. И вот крутится он у меня в голове, крутится, и я все думаю, ну что ж он меня так цепляет, чего мне не хватает-то в нем. и дошло ведь - любви не хватает. Вот к этой отчаявшейся в своих попытках, и непринимающей себя недоженщине. Которая читает все эти тексты и видит в них одно - меня не любят. мне надо вот еще тут дорасти и тут. и дарить, дарить. и ничего не требовать. может тогда будут любить?...Там отчаяние страх и непринятие себя, боли внутренней и слез моря, а ей очередной раз говорят - любить надо лучше, милочка, что ж вы тут развели-то. Откуда там взяться любви? Она ж, блин, не умеет. Так покажи ей. Скажи, что она лучшая, самая лучшая, гладь и обнимай до бесконечности. Напиши ей оду о ее глазах и волосах. Пиши посты о том, что она - женщина - самая прекрасная в мире и утешай ее, когда ей плохо от ее же тараканов, улыбайся как ребенку - дитя, мол, что с нее возьмешь, она даже не ведает, сколь прекрасна. Но нет, таких постов не вижу я почти. Последний текст, который я читала о прекрасной женщине, написанный мужчиной - писал В.Брюсов, кажется) Это серебряный век, начало 20в, ежели не в курсе кто. Зато текстов о том, что женщина должна понять и как и чего она должна дарить и когда ее любовь по пяти критерием истинная или неистинная +100500 каждый день...ох, блин устала я это читать. хотя в принципе согласна со словами-то. "Истинная любовь возникает из наполненности, а не как отчаянная попытка быть нужной" Только любви я за ними не вижу. Не истинной - не неистинной. никакой. А без любви они - пустой звук. Единственный вариант, который я вижу как исцеляющий в подобной ситуации - признать боль этой женщины. Увидеть, признать и сказать - я вижу, тебе больно. Я буду рядом с тобой, я хочу тебя поддержать. Тебе было плохо, тебе не смогли дать любви близкие люди. Это было несправедливо. Но к сожалению, они не могли тебе этого дать - у них самих ее не было. прости их. И вот с пребывания в этом моменте может начаться исцеление. С простого пребывания, без поторапливания. Быть с ней столько, сколько ей нужно там пробыть. Но я не вижу в этих текстах никакого истинного внимания к чувствам этой женщины. Есть только настойчивое отрицание ее потребности в любви. Причем замануху для этого отрицания выбрали самую подходящую - хочешь любви? - откажись от своих чувств, пусть твоя любовь будет только дарением...откуда взяться дарению, если там пустота и потребность? ничего не вкладывая туда, не объясняя, что делать с той болью, которая там есть...и о чем дальше нам говорят подобные тексты? о гармоничности? Откуда взяться гармонии, если вы только что объяснили, что "любовь" ее должна зиждиться на игнорировании себя и своих чувств? Да, в идеале, это ситуация, если есть, прорабатывается с терапевтом, а не с мужчиной. Но иногда и любви хватает. Просто любви. А вот если ее не хватает - то да, тогда остается писать чего она должна(любить, дарить, вдохновлять), и чего она не должна(чувствовать свою боль, например. или свою потребность в принятии и любви ).

snizhna: (профіль)
зробила нечаянно репост, а у стрічці в себе не бачу цього поста. немудро, як на мене.
хотіла додати, що згодна в тому листі лише з 1 абзацом, щодо необхідності фінансування, як такого.
все решта - просто відбірна цинічність. настільки вивернуте світосприйняття, що просто капут. ще й на конституцію посилаються. абзац.
і віра, і віросповідання тут вже ні при чому. керуючись нинішніми знаннями хоча би, можна і треба дивитись на ці речі інакше. м"яко кажучи.
snizhna: (профіль)
всім-всім дякую за привітання і теплі слова та думки!!!
ми вже вдома! малюк на щастя дав нам нині поспати навіть - це якщо порівнювати з тим, що було минулої ночі :)) . тому я більш-менш притомна і можу починати розповідати.
... )
п.с. ще раз всім дякую за підтримку і молитви!
snizhna: (Default)

 

 


 1. Саме цей день я хочу прожити, не намагаючись одразу вирішити всі життєві проблеми.

2. Саме сьогодні зважатиму на свою поведінку: буду привітним до людей, не буду критикувати, виправляти чи вдосконалювати нікого, окрім себе.

3. Саме сьогодні буду щасливим, усвідомлюючи, що я створений для щастя не тільки у вічності, але й тепер. Є лише один світ.

4. Саме сьогодні підлаштуюся під обставини, не прагнучи, щоби вони підлаштовувалися до моїх бажань.

5. Саме сьогодні відведу кілька хвилин свого часу для читання. Як їжа потрібна тілові, так добра книжка потрібна для духовного життя.

6.Саме сьогодні зроблю якийсь добрий вчинок і нікому про це не скажу.

7. Саме сьогодні зроблю щось, до чого не маю жодного бажання. А коли почуватимусь ображеним, не виявлю цього.

8. Саме в цей день складу собі детальний план. Можливо, не буду його ретельно дотримуватися, але спробую виконати два правила: не буду поспішати і буду рішучим.

9. Саме сьогодні буду сильно вірити – навіть коли б обставини схиляли мене до чогось протилежного. Бог піклується про мене так, ніби на світі більш нікого немає.

10. Саме сьогодні не буду нічого боятися. Особливо не лякатимусь радості та всього, що красиве. Не боятимусь вірити в Добро і за все дякувати. Адже все є Божим даром.


 

 

snizhna: (профіль)

Флеш-моб "Тут і зараз"

Один друх з ЖЖ karposhka апостила прикольний флешмобчик.

Правила прості:
1. Фотографуєте і показуєте те, що у вас зараз перед очима.
перед очима в мене кусок вікна, лампа і модем з телефоном - вам тре тої фотки :)?

2. Продовжуєте виділене слово:

Тут і зараз я:
слухаю   чи не ідуть отці святити нашу хату. чи не спускаються вірніше з верхніх поверхів.
відчуваю, що підуставша. їсти на свята тяжка справа. та й не тільки через те. півдня мені нині ніхто не дав поспати :)
хочу, щоб всі навколо мене були здорові
потребую голову лізуть тільки глобальні речі. потребую все того ж самого. якби 10 років тому мені хтось сказав, що мої потреби не зміняться, а пройде 10 років... може б це мене таки підштовхнуло більше працювати над собою і для себе.
думаю у про що я зараз можу думати :)?! от про це стараюсь і не думати.
насолоджуюс часом, якого раптом лишилось ще, пампухами і зимою. ялинкою і ліхтариками на вікні!
вчуся  нічого зараз не вчуся. хіба що перечитую записки із допологових курсів
читаю  нічого не читаю. дивлюся фільми. це мене відволікає.
використовую   свята для того щоб відволіктися від думок про те, як все буде.
не можу дочекатись... гм... навіть не знаю, що сказати. ніби і не можу. ніби боюсь. ну і в голові не вкладається, тому я у прострації :)))
snizhna: (профіль)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] dziga_ya в Ось, нарешті, виставляю обіцяне стосовно підгузків:
Originally posted by [livejournal.com profile] strongowski at Ось, нарешті, виставляю обіцяне стосовно підгузків:
Коментувати


Дублюю текстом


Привіт.


Під свята заведено дарувати подарунки. Але деякі подарунки варто дарувати і без жодних свят. Наприклад, неповносправним дітям з житомирського центру «Місія в Україну» постійно потрібні підгузники. Ті, які памперси, але фірма не важлива. Підгузки потрібні розмірів 4,5 і 6, на менші благодійники є.


Тому ми просимо вас долучитися до збирання грошей на підгузки (або й самими пачками підгузків, раптом ви директор бази?). Підгузки – це не тільки сухо і зручно, вони ще й дуже полегшують догляд за тими, хто його потребує.


Всі координати – в описі картинки. Долучайтеся і поширюйте.



Центр «Місія в Україну», м. Житомир.

моб. тел. (067) 412-88-82, (093) 358-22-62.

e-mail: mtuoffice@utel.net.ua.

Реквізити: Житомирська філія «Укрексімбанку»

МФО 311324, Код ЄДРПОУ 21688006, рахунок №2600301529494

Призначення платежу: благодійні внески на підгузки



або на мій рахунок у житомирській філії «Приватбанку» (передам, відзвітуюся):

МФО 305299, КОД ОКПО отримувача 14360570

Рахунок отримувача 29244825509100

для поповнення карти 4405885821760904, Стронговський Ілля Юрійович.



Там крім памперсів і ґрунтовніші речі потрібні, але якщо хто хоче допомогти, краще зв’язуватися по наведених телефонах.

snizhna: (профіль)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] marimarfa в Хочу виграти таку красу!
Оригинал взят у [livejournal.com profile] scraplandiya в Выиграй подарки для друзей :)

Ме захотелось в этом году в преддверии праздников разыграть не совсем приз, а... подарки для друзей! Ведь дружба приносит нам улыбки и счастье даже когда тяжело, друг приносит мандарины, когда болеешь, радуется твоим маленьким победам и искренне разделяет твою грусть, чтобы тебе ее досталось меньше.



Я буду очень рада, если эти блокнотики согреют теплом настоящую дружбу, пусть она цветет, пахнет и крепнет с каждым годом :)

Как их выиграть? )

Желаю всем везения!

snizhna: (дівчинка-вишивальниця)
Piccy.info - Free Image Hosting
Умови:
1. Розмістити в своєму ЖЖ (не пустому), блозі, соцмережі активне відкрите посилання і банер до 11 листопада 2012р. включно.
2. Дати в коментарях активний лінк на цю лотерею і отримати номер свого лотерейного квитка або кількох (більше репостів -- більше шансів виграти).
3. Автоматично отримати 20%-ву знижку на всі мої готові вироби на час проведення лотереї.
4. 12 листопада 2012 року чекати результатів лотереї у вигляді фото і окремого повідомлення (теорію ймовірності і трішки вдачі покличте на допомогу!)

Переможець отримає закладинку, вишиту верхоплутом, на вибір з тих, які є/будуть в наявності (див. фото готових робіт нижче) та ще дещо цікаве. Перешлю за власний кошт.
Верхоплути від_і_до )
snizhna: (профіль)
ну ось. написала я листа до директора по якості в Інтерсоно (дякую[livejournal.com profile] more_a за контакти і ідею). Відреагували. Перепросились. Звісно, дуже тішились, що мені письмової відповіді не потрібно (до суду я зараз все одно не піду). Обіцяли ваучер на вартість вчорашніх послуг. Ну але найбільше я тішусь, що мене, дякувати Богу, так виглядає відпустило! точно будем бачити до вечора, але в горлі і носі не свербить. Видно 5 літрів гарячої води з медом і цілий з"їдений лимон у купі з вашими молитвами допоміг :)
snizhna: (профіль)
ніяк не навчуся відкривати рот щоразу як мені щось не подобається. хоча прогрес уже великий.

була два рази в приватній клініці на деяких обстеженнях. а саме в Інтерсоно. Перший раз все сподобалось, я вийшла звідтам з приємними враженнями. Другий раз був нині. Мала процедуру на 40 хв. Помістили мене у задушливій палаті. На мої слова, що там душно медсестра не відреагувала. І пішла геть. Коли через 20 хв. мені почало ставати не зовсім добре я ледве додзвонилась у їхній дзвоник щоби хтось до мене підійшов, бо вставати мені не можна було. Підійшла медсестра, яка випадково пробігала мимо. Я попросила щоб мені вікдкрили вікно на 5 хв. Через 5 хв ніхто не прийшов. Так я і просиділа з відкритим вікном.

А тепер я знову починаю хворіти.

Друзі! помоліться за мене, щоб мене пронесло. Другий раз за місяць це вже занадто!!!

А нашим людям ще вчитися і вчитися. Всього багато і підряд. А мені вчитися обурюватись всюди, де мені хоч щось не подобається. Можна було б за 40 хв., що тривала процедура, під час якої я мала обмежену рухливість, прийти і поцікавитись чи мені раптом чого не треба.
snizhna: (Default)
кожного разу, коли закінчується літо, я з сумом і приреченістю :) деякою думаю - ну як? ну як можна тішитись тій осені і як її пережити?
а тепер - виходиш на вулицю, а там така краса, що просто серце не нарадується! Все стоїть у таких кольорах! а під ногами кленові листочки на чорному асфальті, як клаптики сонця.
а потім так само тішитемось зимі, а потім весні, а потім літу. ось так ми цікаво всі влаштовані. головне, щоб погода не впадала у крайнощі...
snizhna: (Default)
Совсем скоро станет очень холодно, и это значит - нужно утепляться! Но куда же осенью и зимой без ярких красок? Поэтому я представляю вашему вниманию осенне-зимнюю коллекцию шарфиков, а заодно - и розыгрыш одного из них! Условия просты: в комментариях к этому посту (http://farolena.livejournal.com/424023.html) оставляйте ссылки на странички в ЖЖ или вконтакте, где вы поделились моей записью (сделать это просто - кнопка поделиться внизу данного поста, или стандартная ЖЖшная кнопка "поделиться" - находится в одном ряду с кнопкой "оставить комментарий"). Каждой ссылке будет присвоен порядковый номер - а значит, чем больше ссылок, тем больше шансов выиграть шарф. И да - до конца розыгрыша (1 ноября) - шарфы не продаются, ибо победитель розыгрыша будет выбирать свой приз сам! Заманчиво, не правда ли? Тогда поехали!



А под катом, собственно, сами граждане шарфы в большом размере))) )

После окончания розыгрыша шарфики можно приобрести по контактам: электропочта elena@farolena.com , ICQ 345-310-619 , телефон моб. +38 (095) 277 87 76 . Ну и коменты:-)
snizhna: (Default)
мене моя жіноча консультація продовжує дивувати. нині двічі дзвонила лікарка, бо вона має через мене проблеми, що я ще дотепер не здала крові на снід (повторно) і на глюкозу. це абзац! вот ти прийди і завтра хоч трісни здай сечу на стерильність, а коли я пояснюю, що у мене перша пара в дублянах, до яких ще добратись тре - не доходить. бо у них там через це проблеми. це попа, товарісчі...це просто сміятись і плакати. це блін ТУРБОТА про вагітних... как вспомню так і вздрогну. а у мене таке враження, що я на якусь кабалу підписалась і мушу відбувати. частину вже відбула ціною своїх нервів і здоров"я. так от ще тре повторний раз на снід здати - а раптом я вагітна пішла і з кимось загуляла не тим шо тре??? а потім на глюкозу - прийди у поліклініку, де всі чихають і кашляють і просиди там більше години... це абзац, абзац, абзац. 
snizhna: (Default)
Люблю часом таку приємну єрунду :))) підбадьорює :)))

Узнать про себя

snizhna: (Default)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] ja_marjana_mama в Сьогодні я живу тільки справжнім моментом...(с)
Промова Чарлі Чапліна у день його 70 дня народження:
«Коли я полюбив себе, я зрозумів, що туга і страждання - це тільки попереджувальні сигнали про те, що я живу проти своєї власної істини. Сьогодні я знаю, що це називається «Бути самим собою».
Коли я полюбив себе, я зрозумів, як сильно можна образити когось, якщо нав'язувати йому виконання його ж власних бажань, коли час ще не настав, і людина ще не готова, і ця людина - я сам. Сьогодні я називаю це «Самоповага».
Коли я полюбив себе, я перестав бажати іншого життя, і раптом побачив, що життя, яке мене оточує зараз, надає мені всі можливості для зростання. Сьогодні я називаю це «Зрілість».
Коли я полюбив себе, я зрозумів, що за будь-яких обставин я перебуваю в правильному місці в правильний час, і все відбувається виключно в правильний момент. Я можу бути спокійний завжди. Тепер я називаю це «Впевненість у собі».
Коли я полюбив себе, я перестав красти свій власний час і мріяти про великі майбутні проекти. Сьогодні я роблю тільки те, що приносить мені радість і робить мене щасливим, що я люблю і що змушує моє серце посміхатися. Я роблю це так, як хочу і в своєму власному ритмі. Сьогодні я називаю це «Простота».
Коли я полюбив себе, я звільнився від всього, що приносить шкоду моєму здоров'ю - їжі, людей, речей, ситуацій. Всього, що вело мене вниз і виводило з мого власного шляху. Сьогодні я називаю це «Любов'ю до самого себе».
Коли я полюбив себе, я перестав завжди бути правим. І саме тоді я став все менше і менше помилятися. Сьогодні я зрозумів, що це «Скромність».
Коли я полюбив себе, я припинив жити минулим і турбуватися про майбутнє. Сьогодні я живу тільки справжнім моментом і називаю це «задоволення».
Коли я полюбив себе, я усвідомив, що розум мій може мені заважати, що від нього можна навіть захворіти. Але коли я зміг пов'язати його з моїм серцем, він одразу став моїм цінним союзником. Сьогодні я кличу цей зв'язок «Мудрість серця».
Нам більше не потрібно боятися суперечок, конфронтацій, проблем з самими собою і з іншими людьми. Навіть зірки стикаються, і з їх зіткнень народжуються нові світи. Сьогодні я знаю, що це - «Життя».

snizhna: (Default)
ну і фото.... воно вразило до глибини уяви і шлунку. особливо, якщо врахувати, що це сирник!

Оригинал взят у [livejournal.com profile] holyfood в Творожный торт "Зебра"
DSC_0450
Это один из самых интересных тортов, которые я когда-либо встречала. Рецепт принадлежит кондитеру Карин Горен. Эта жизнерадостная молодая женщина программист по-образованию очень любила возиться на кухне с выпечкой, что в последствии стало причиной смены профессии. Она закончила  Школу кондитеров,  является автором нескольких книг для сладкоежек и ведущей кулинарных передач. Карин много экспериментирует и создает новые рецепты и этот торт - один из ее созданий, не много видоизмененный, - ну не люблю я действовать точно  "по указке" :))

рецепт внутри )

May 2014

S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627 28293031

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

  • Style: Dreamscape for Ciel by nornoriel

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 25th, 2017 01:33 pm
Powered by Dreamwidth Studios